Інтерв`ю з учасниками Чемпіонату Світу з тхеквондо

     На п'ять днів одне з найвідоміших курортних міст планети перетвориться на центр світової культури тхеквондо. На початку квітня в Шарм Елі-шейху юніори з 93 країн зійшлися в поєдинках за золоті медалі Чемпіонату світу.  Цього року  участь у Чемпіонаті взяли 753 спортсмени.

     Для забезпечення максимально  об'єктивного  та прозорого суддівства була використана електронна система і відеоповтори.

   

      До складу збірної команди України увійшли і спортсмени Полтавщини, Роман Маслак, Анна М’яло (тренер Юрій Шавиро) Антон Тимофіенко (тренер Василь Карелин)

     Для того щоб потрапити до збірної України та представляти нашу країну на Чемпіонаті Світу спортсменам довелось пройти не легкий шлях, вибороти перше місце на міжнародному турнірі «Діти України»  в Харкові, два учбово-тренувальних спаррингових збори в Дніпропетровську, учбово-тренувальний збір в Конче-Заспі.

    Однозначно для полтавських спортсменів бути в збірній України, це вже перемога, тому що це досвід, побачити кращих спортсменів світу, порівняти майстерність, отримати насолоду від віртуозної техніки виконання ударів, комбінацій.

      Варто відзначити чудовий виступ на Чемпіонаті Світу спортсменів з Кореї і Росії, які удвох зібрали більше половини всіх золотих винагород.  Корея 8 (по чотири у чоловіків і жінок), Росія 4 золото (1 у чоловіків і 3 у жінок)

    У загально командному заліку чоловіча збірна команда України по підсумках змаганні зайняла 20 місце, а жіноча команда, змогла піднятися на чотирнадцяте. Перші трійки виглядають так: Корея, Іран, Росія в мужчин і Кореї, Росії, Туреччини у жінок.

    По рівню підготовки і командному духу варто відзначити збірні США, Мексики, Іспанії, Італії. Збірна України як команда виглядала дуже дружньо підтримуючи один одного під час двобоїв та після них, на жаль по професіоналізму, організованості, фінансуванню і багатьом іншим питанням, ми відстаємо від провідних команд Світу. Ми вчимося та аналізуємо і у нас є амбіції, та величезне бажання прогресувати. Ми отримали урок і зробивши правильні висновки  та готові йти далі.

   Нажаль, ні один з полтавських спортсменів не привіз на Полтавщину медаль з Чемпіонату світу, спортсмени набули не аби якого досвіду.

     Роман Маслак зустрівся з Корейським спортсменом, який  з перших секунд агресивно вів свій бій. Але на перерву після першого раунду Роман йшов переможцем з рахунком 6:4 та нажаль  остаточній рахунок бою 14:10. Роман продемонстрував волю до перемоги та бажання виграти.

  Анна М’яло зійшлася по жеребкуванню зі спортсменкою з Єгипту, не впоралася з хвилюванням, прагнула перемогти забувши про всі тонкощі ведення поєдинком та пропускала удари від суперниці поступилася їй.

    Антон Тимофієнко програв спортсмену з Іспанії. Важко сказати чому Антон поступився. Хвилювання? Досвід? Але Антон міг значно краще виступити порівнюючи те,  як він виступав на минулих чемпіонатах.

Декілька питань було поставлено юним спортсменам після участі у змаганнях.

Як вам взагалі змагання, місце проведення, організація.

Анна:  - змагання пройшли на дуже високому рівні, але все ж таки є певні недоліки, наприклад те, що трохи заплутано кому на який донг(корт) виходити, ми звикли до того що поєдинки кожної вагової категорії проводяться на визначеному корті, на Чемпіонаті Світу  кожен наступний бій відбувався на іншому доянгу. У тренувальному залі який був оздоблений у вигляді великої палатки на вулиці, було дуже спекотно,  находитися там довгий час було неможливо. Спортивна зала знаходилась далеко від готелю, та виникали певні незручності з переїздами. Автобуси які довозили команди до місця змагань та до готелів не завжди відїзджали за своїм розкладом.

Роман:  - Чемпіонат Світу мало чим відрізняється від інших змагань. Лише тим що учасників набагато більше, та сам рівень спортсменів набагато вищій, бо приймають участь лише кращі спортсмени зі своїх країн. На Чемпіонаті у моїй ваговій категорії було 40 спортсменів тож щоб здобути навіть бронзову нагороду потрібно було виграти  4 поєдинки.

Був такий поєдинок запам`ятався найбільше
Анна:  - найяскравіші бої  були збірних  Росії та Кореї, адже обидві збірні дуже сильні. Також дуже багато поєдинків було цікаво спостерігати.

Роман: - багато цікавих поєдинків, але мені сподобався  мій поєдинок, переглядаючи його після поєдинку зрозумів що можно і треба було вигравати. Всі чекали від мого бою перемоги але зовсім-зовсім трошки забракло сил та досвіду.

Яка збірна на ваш погляд  сподобалась (запам’яталась) особливо – ЧИМ?  

Анна:  - найбільш запам’яталась  збірна Італії.  Їхня підтримка була дуже сильна, вболівальники під час бою постійно співали пісні гучно підтримуючи один одного. Збірна Росії вразила волею до перемоги, та їхнім настроєм.

Роман: - збірна США, Бразилії  та Італії за підтримкою було цікаво спостерігати.

Розкажіть за свої емоції перед боєм та після нього?

 Анна:  - емоцій було дуже багато, їх дуже складно описати, це хвилювання та  радість, за те, що ти маєш можливість брати участь у змаганнях такого рівня, представляти свою країну на Чемпіонаті Світу. Після свого подинку я була трохи шокована тим що так погано виступила, та не змогла викластись на повну.

Роман: - ці емоції передати не можливо це відчуття радості та хвилювання його треба відчути щоб зрозуміти.

Як гадаєте чого вам не вистачило для перемоги над суперником?

Анна: - мені дуже заважало хвилювання, не вистачало досвіду. Через отриману раніше травму  я не змогла повноцінно  підготовитись.

Роман: - досвіду,  більшого виїду на змагання за кордон поєдинків з іншими сильними спортсменами.

Над чим потрібно працювати вам, та тим спортсменам які мріють потрапити на Чемпіонат Світу та здобути медаль.
Анна: - більше уваги треба приділяти витримці, та тактиці під час проведення бою.   Для того щоб добре виступати на змаганнях такого рівня треба дуже багато тренуватися, як морально, так і фізично.

Роман: - над силою удару, технікою та траєкторією удару, потрібно більше досвіду, більше поєдинків проводити з сильними суперниками. 

 Де ще були окрім спортивного залу? Що в запам'яталося найбільше?

Анна: - отель «Ля Перла» де ми проживали разом із збірною з Молдови. У вільний час ми мали змогу активно відпочивати плаваючи в басейнах, грати в воді в різні ігри. Після змагань ми плавали на катері по Червоному морю, під час екскурсії пройшли інструктаж та занурювали з аквалангом на глибину 7-8 метрів СУПЕР, дуже сподобалось, відчуття описати не можливо. Вразила різноманітність риб від маленьких до великих, вразили  коралові рифи. Під водою була приблизно 20 хвилин, підніматись з глибини дуже не хотілось.

Свої питання Ви також можете задати кожному із Полтавських спортсменів залишивши його в коментарі!